Харцизи - Погонич (на слова Анатолія Секретарьова)

В степу хурделя розцвіла.
 Воли несуть свої тіла,
 а заразом і віз обридлий
 крізь ніч. Чи є душа у бидла?
 Якщо й нема - колись була.
 Та стерлася - під батогами,
 під тягарем чужих доріг.
 Вінчає зірка кожен ріг.
 Погонич ворушить ногами,
 немов намацує поріг,
 що так кортить переступити.
 Малює хрест скажений сніг
 і вчить, як треба було жити -
 не тут, а там, де сивиною
 взялися гони в давнині.
 Погонич відчува спиною,
 що крил немає на спині,
 і знятись в темряву несила -
 остання думка підступа.
 А у волів зростають крила,
 все ближче зоряна крупа.
 І вже вони пливуть високо,
 і Віз покинутий закляк
 у небі, де червоним оком
 Погонич дивиться на шлях.

1998 р.
               
Анатолій Секретарьов (1947-2023)



4 липня вийшла нова пісня "Погонич" на слова Анатолія Секретарьова, в підтримку волонтерської діяльності його доньки, Олександри Гулли.

Анатолій Секретарьов - подільський автор пісень родом з Черкас. Математик, історик, краєзнавець, поет, філософ.

Творче підпілля "Харцизи" закликає усіх небайдужих приєднатися до спільноти волонтерської ініціативи Medicine For Ukraine (MeForU), що забезпечує військо засобами тактичної медицини, лідером та співзасновницею якої є Олександра.

Кошти, зібрані з прослуховування нашої нової пісні "Погонич", посилять підтримку війська рятівними засобами. Давайте разом допоможемо тим, хто допомагає нашим захисникам і захисницям на передовій! Приєднуйтесь, слухайте "Погонич", долучайтеся до спільноти Medicine